Вулиці Києва. Довідник.

Видавництво: Видавництво "Українська енциклопедія" ім. М.П. Бажана
ISBN: 5-88500-070-0
Жанр: довідник
Рік випуску: 1995
Кількість сторінок: 352
Обкладинка: тверда

На жаль, цей товар зараз відсутній!

Довідник містить близько 2000 статей про вулиці, провулки і площі Києва (станом на 1 березня 1995 р.). В статтях подано інформацію про кінцеві межі пролягання вулиць, про вулиці, які прилучаються до основного об'єкта, про час заснування вулиць, перейменування їх, коротку історичну довідку, а також інформацію про персоналію, якщо її іменем названо вулицю, провулок чи площу. Вказано не лише райони розташування вулиць, але й житлові масиви, історичні місцевості тощо. В статтях зазначено зупинки метро, швидкісного трамваю та приміських залізничних станцій, які безпосередньо пов'язані з тією чи іншою вулицею або від яких можна дістатися до інших вулиць. В книзі вміщено схеми метрополітену, трамвайних і тролейбусних маршрутів міста, а також топонімічний словник його історичних місцевостей, список вулиць і площ, що зникли у 70-90-і pp. 20 ст.

Зразок представлення інформації у довіднику.

Володимирська  вулиця
(Залізничний, Старокиївський і Шевченківський р-ни). Пролягає від Андріївського узвозу та Десятинної вулиці до Короленківської вулиці. Як цілісна магістраль прокладена у 30-і pp. 19 ст. на місці давніх вулиць Андріївської (між Андріївським узвозом і давньою площею Бабин Торжок та вул. Великою Житомирською), Софійської (між вул. Великою Житомирською та брамою Софійського монастиря, що на Софійській площі), Золотої (між площею Софійською та вул. Ярославів Вал) і щойно прокладеної вул. Університетської. В той же час здобула дві паралельні назви - суч. і вул. Велика Володимирська.
У 1869 поділена на З вулиці: Десятинну (до тепер, пров. Рильського), Володимирську (до тепер, вул. Л. Толстого) і Нижньо-Володимирську, що у 1901 були знову об'єднані у єдину вул. Володимирську. У 1922-44 В. в. мала назву вул. Короленка (тепер ім'я В. Г. Короленка носить вул. Короленківська). Суч. назва і довжина затверджені у 1944. Існувала також вул. Нововолодимирська в Московському р-ні (пролягала від Сорокаріччя Жовтня проспекту до Червоного яру. З 1976 мала назву вул. Шовкуненка. Ліквідована 1979 у зв'язку з будівництвом готелю "Мир" і житлового масиву Деміївський). До В. в. прилучаються: пров. Десятинний - вул. Велика Житомирська - площа Софійська - пров. Рильський - вулиці Софійська - Ірининська - Рейтарська - Мала Підвальна - Прорізна - Ярославів Вал - проїзд Золотоворітський - площа Театральна - вул. Б. Хмельницького - бульвар Т. Шевченка - вулиці Толстого - Саксаганського і Жилянська. М "Золоті ворота", "Університет", "Площа Льва Толстого"; фунікулер (початок); ЗС "Протасів Яр" (кінець).

Історична довідка.
Володимир Святославич (? - 1015) - великий князь київський (з 980), завершив об'єднання сх.-слов. князівств у єдину державу Київська Русь зі столицею в Києві. Запровадив християнство (протягом 988-89) як її держ. релігію; перша акція масового хрещення була здійснена Володимиром у Києві в р. Почайні (права притока Дніпра, тепер не існує) навесні 988. Ім'я В. С. увічнене у Києві також назвами Володимирський проїзд, Володимирський узвіз, Володимир-ська гірка, де у 1853 встановлено пам'ятник В. С., а у 1808, побл. Набережного шосе,- пам'ятник Хрещенню Русі ("нижній пам'ятник В. С.", мав ще назву пам'ятник Магдебурзькому праву) та ін.

Воровського вулиця
 (Радянський, Шевченківський р-ни; Куд-рявець). Пролягає від Львівської площі до Перемоги площі. Виникла у 30-і pp. 19 ст., з 60-х pp. до 1919 звалася вул. Бульварно-Кудрявська, від місцевості Кудрявець (див. Кудрявська вулиця), крім того, у верхній частині прокладена як бульвар. У 1919-37 мала ім'я учасника громадян, війни і Січневого повстання 1918 у Києві Нероновича Євгена Васильовича (1890-1918). Суч. назва - з 1937. Назву В. в. мав також Хрещатик (1923-37). До В. в. прилучаються: вулиці Ярославів Вал - Обсерваторна - пров. Чеховський - вулиці Гоголівська - Тургенєвська і Дмитрівська. М "Золоті ворота" (початок), "Університет" (кінець).

Історична довідка.
Воровський Вацлав Вацлавович (1871-1923) - професіон. революціонер, рад. держ. і парт, діяч, дипломат, публіцист.

Волоська вулиця
 (Подільський р-н). Пролягає від Борисоглібської вулиці до Набережно-Лугової вулиці. Одна з найдавніших вулиць Києва. Виникла за часів Київської Русі на шляху до капища давньослов'янського бога Волоса (Велеса), від якого і походить її назва. До В. в. прилучаються: вулиці Іллінська - Г. Сковороди - Спаська - Щекавицька - Ратманського - Оболонська і Турівська. М. "Поштова площа", "Контрактова площа"; фунікулер; річковий вокзал.