Генеалогія українського козацтва: Переяславський полк.

Автори: Володимир Кривошея
Видавництво: Видавництво "Стилос"
ISBN: 966-8518-18-7
Жанр: дослідження
Рік випуску: 2004
Кількість сторінок: 418
Обкладинка: тверда

Ціна: $12.55 USD

Книга серії "Генеалогія українського козацтва". Головна увага в ній зосереджена на персональному складі козацької старшини та її родоводах. Робота побудована за принципом висвітлення генеалогії: полковничих родин; родин полкової старшини (обозних, суддів, писарів, осавулів, хорунжих); відомостей до генеалогії сотників і сотенної старшини кожної сотні окремо.

ПЕРЕДМОВА

Книга "Генеалогія українського козацтва: Переяславський полк" є продовженням серії книг "Генеалогія українського козацтва", що деталізує процеси, які відбувалися в цей час у рамках кожного із полків Гетьманщини, і висвітлює відомості, що стосуються історії Переяславського полку. Звичайно, історія лівобережних полків має більш широку джерельну базу, тому й роботи, присвячені їм, можуть бути більш ґрунтовними. Але все ж ми будемо намагатися подати картину розвитку козацької старшини та її родоводів і тих полків, які були дислоковані на Правобережжі.

Автор не ставить своїм завданням детально простежити історію кожного полку. Головна увага у книзі зосереджуватиметься на персональному складі козацької старшини та її родоводах. Роботи будуватимуться за принципом висвітлення генеалогії: полковничих родин; родин полкової старшини (обозних, суддів, писарів, осавулів, хорунжих); відомостей до генеалогії сотників і сотенної старшини кожної сотні окремо.

Читачам пропонуються нариси з історії Переяславського полку, який виник не пізніше 1625 р. Кількість сотень у ньому постійно змінювалася. Частина з них згодом відійшла до Київського полку (Козелецька, Остерська, Носівська); у Переяславський полк влилися сотні розформованого Кропивнянсь-кого (Іркліївського) полку. Після ліквідації Канівського та Черкаського полків їх лівобережні території також увійшли до складу Переяславського полку. У середині XVIII ст. козаки цього полку складали близько 7% козацького населення Гетьманщини.

Пропоновані нариси можуть бути основою для написання історії окремих козацьких полків. Ми підтримуємо думку, що "варто продовжувати традицію написання історії козацьких полків, як це зробили свого часу Лазаревський, Альбовський та ін.". Автор складає щиру подяку І.І.Кривошеї, яка захистила кандидатську дисертацію з історії Переяславського полку й чиї дослідження були використані при написанні цієї книги. Віримо в те, що таку добротну дисертацію читачі в майбутньому побачать як самостійну ґрунтовну монографію.

Інформація про родини представлена за такою методикою:

Родові коліна - це вся сукупність представників однієї родини, яка має однакову ступінь спорідненості (І коліно складають основоположники роду - батько й мати, II коліно - рідні брати й сестри, III - двоюрідні і т. д.). Вони позначаються римським цифрами І, II, III і так далі.

Почерговість нумерується арабськими цифрами: 1, 2, З і так далі.
Прізвище, ім'я, по батькові складають титульний блок інформації про людину. У випадку, коли дата народження невідома, початкова інформація замінюється на знак запитання. Наприклад, (р-1701). У тому випадку, коли нам невідомий рік смерті, вносяться відомі дати: (1648-1703-?), а саме датування завершується знаком запитання. Можливі й інші варіанти: (Р-1648-1703-Р), коли взагалі невідомі ні рік народження, ні дата смерті, але знаємо, в який проміжок часу ця людина жила. Поодинокі згадки позначаються так: (р-1699-Р). Така ж методика використовується при датуванні перебування на тому чи іншому уряді (тобто посаді).
Перший із відомих представників родини отримує № 1, по можливості за ним наводиться інформація про його дружину, яка відповідно позначається (Д.:)- Наступний представник родини отримує № 2, і якщо він син № 1, то в кінці рядка ставиться відповідний номер 1 (...............................1), у разі ж, коли ми не знаємо його батька, у кінці рядка ставиться знак питання (............................?). Представниці жіночої статі роду не нумеруються, а записуються поруч із братами, а їхні чоловіки позначаються літерою Ч.:
Наприклад,
І
1. Іван. II
2. Семен Іванович ............................................................................1
III
3. Петро Семенович (?-1657-1721)................................................2
Д.: Галина Прокопівна Білокур (бл. 1660-1700-?). - Ганна Семенівна (бл. 1670-?)......................................................2
Ч.: Іван Савич Хрипко (?-1689-?). IV
4. Семен Петрович (?-1674-1730-?).............................3
Д..-NNN.
У разі, коли не маємо інформації про якесь прізвище, ім'я чи по батькові, використовується латинська літера N (NNN, Іван NN, Іван Петрович N).

ЗМІСТ

Передмова
I.    Полковники
II.   Полкові обозні
III.  Полкові судді
IV. Полкові писарі
V.  Полкові осавули
VI.  Полкові хорунжі
VII. Полкові (Переяславські) сотні
VIII. Басанська сотня
IX.  Баришівська сотня
X.  Вороньківська сотня
XI.  Гельмязівська сотня
XII.  Трахтемирівська сотня
XIII.  Леплявська сотня
XIV. Бубнівська сотня
XV.  Піщанська сотня
XVI.  Домонтівська сотня
XVII.  Золотоніська сотня
XVIII. Кропивнянська сотня
XIX.  Іркліївська сотня
XX.  Канівецька сотня
XXI. Яготинська сотня
XXII. Бориспільська сотня
XXIII. Березанська сотня

Післямова
Примітки
Іменний покажчик та покажчик представників родів
Покажчик назв населених пунктів та топонімів
Список скорочень
Про автора