Війни і мир або "Українці - поляки: брати/вороги, сусіди"

Видавництво: Видавництво "Українська прес-група"
Упорядники: Лариса Івшина , Сергій Махун , Володимир Панченко , Юрій Шаповал
ISBN: 966-8152-04-2
Жанр: збірник історичних статей
Рік випуску: 2004
Кількість сторінок: 560
Обкладинка: тверда

Ціна: $18.95 USD

Війни і мир - таку формулу взаємостосунків України й Польщі від давнини до сучасності пропонує ця книжка. Спроба оглянути й проаналізувати найважливіші події та явища, що віддзеркалюють складну минувшину двох народів-сусідів, розібратися в уроках історії, важливих як для сьогодення, так і для перспективи, виділити в історичному потоці знакові постаті - ось завдання, яке ставили перед собою автори статей та есеїв, надрукованих на сторінках газети "День", а тепер включених до цього збірника. Модерний погляд істориків, філологів, філософів, письменників на процеси непростого порозуміння народів має допомогти читачам скласти більш виразне уявлення про історичну творчість українців і поляків.

ЗМІСТ

Лариса ЖАЛОВАГА (ІВШИНА)
Слово до читачів

Адам МІХНІК
Слово до читачів

Джеймс МЕЙС
Рік Польщі

Ева РИБАЛТ
Лист до неба 

ЛЮБЛІНСЬКА УНІЯ 1569 р. - ШЛЯХ КУДИ?

Наталія БІЛОУС
Міста і влада
Вплив Люблінської унії 1569 р. на появу нових міст у Наддніпрянській Україні

Сергій ЛЕІГЯВКО
Обози на Південь, або Польсько-українські відносини у світлі теорії Великого Кордону . .

Сергій МАХУН
"Батько" реєстрового козацтва
Стефан Баторій і Запорізька Січ

Тарас ЧУХЛІБ
Оборонець Європи, або Доля золотого меча Сагайдачного

Лариса АНТОЩУК
Фундаторка "Волинських Афін"
"Чорна княгиня" Гальшка Острозька 

Віктор ГОРОБЕЦЬ
Життя праведне і грішне Анни-Алоїзи Острозької-Ходкевич

Дмитро ВИРСЬКИЙ
"Один русин, а радше козак..."
Образ Русі в польському літературному анекдоті часів козаччини

"БРАТИ" ЧИ "ВОРОГИ"? ВИМІР ДОБИ ВИЗВОЛЬНИХ ЗМАГАНЬ СЕРЕДИНИ XVII - ПОЧАТКУ XIX СТ.

Валерій СТЕПАНКОВ
Уроки державотворення
Актуальні проблеми Української національної революції
1648-1676 років

Віктор ГОРОБЕЦЬ
Мрія, утоплена в підозрілості й образах,
або Чому таким коротким було життя українсько-польської
унії 1659 року?

Віктор ГОРОБЕЦЬ
"Щасливий" 1660 рік, котрий так і не приніс жаданого щастя...
Чуднівська війна і Чуднівський мир  

Віктор ГОРОБЕЦЬ
Запорозьке козацтво в ролі мушкетерів короля,
або Підвіски французької королеви в українському прочитанні  

Віктор ГОРОБЕЦЬ
Як Біла Церква мало не стала столицею України
Проект розбудови процвітаючої українсько-польської держави
з 1664 року

Тарас ЧУХЛІБ
"Козацький король" Ян III Собеський

Тарас ЧУХЛІБ
Українсько-польська військова взаємодія під час останньої
спроби турків завоювати Європу

Тарас ЧУХЛІБ
Варшава - Фастів: сторінки співпраці та боротьби між польською
столицею і "провінційним" козацьким містечком

Валентина ШАНДРА
На службі імперії
Малоросійські козаки в російській імперській політиці

КУЛЬТУРНИЙ ПРОСТІР

Клара ҐУДЗИК
"Гріх християнського світу"
Розколу на Захід і Схід - 950 років 

Ігор СЮНДЮКОВ
"Польський Діоген"
Доля Йоахіма Лелевеля на тлі його доби 

Юрій АНДРУХОВИЧ
Герой плаща і книги

Людмила ЛИТВИНЕНКО
"Неблагонадійний" поет
Український період Адама Міцкевича

Володимир ПАНЧЕНКО
Адам Міцкевич: українські проекції 

Володимир ПАНЧЕНКО
Пантелеймон Куліш в "Абботсфорді" 

Сергій МАХУН
Нерівний союз
Картина як факт історії

Микола ЗИМОМРЯ
Якщо вогнем і мечем, то без світла
Інтерв'ю з Юліушем Сенкевичем, внуком письменника
Генріка Сенкевича

Тетяна КОСТЕНКО
Дорогами Михайла Грушевського

Олексій ОПАНАСЮК
Земляк із когорти великих
Джозеф Конрад і Україна

Ігор СЮНДЮКОВ
Журавлі над Краковом
Роль Богдана Лепкого у зближенні української
та польської культур 

Олександр ПОЛЯЧОК
"А чи не могли б ви показати мені просто велике поле пшениці?"
Україна в житті та музиці Кароля Шимановського

Леонід КУЦЕНКО
"З Варшавою пов'язаний міцно..."
Євген Маланкж і польські митці

Леонід КУЦЕНКО
"Де ми зійшлися з братом брат..."
Історія трагічної дружби

Варвара ЖЛУКТЕНКО
Майстер і свобода
Кшиштоф Зануссі про Польщу, Україну та мистецтво

Богдан ОСАДЧУК
Мрія Єжи Гедройця
"Політика" і "Культура" в польсько-українських взаєминах

Сергій ЯКОВЕНКО
Станіслав Лем, фантаст із Високого Замку

ВОЛИНЬ-1943: СКОРБОТНА РІЧНИЦЯ

Ярослав ІСАЄВИЧ
1943 рік у пам'яті поляків і українців

Юрій ШАПОВАЛ
Потенціал взаєморозуміння та історичний простір ненависті
Роздуми над нововіднайденими документами про польсько-українські взаємини під час Другої світової війни

Яцек КУРОНЬ
"Земля не увібрала в себе всю кров"

Волинь - 1943/1944: невідома трагедія
Матеріали круглого столу

Володимир ТРОФИМОВИЧ
Примирення не можна приурочити до певної дати

Тарас ГУНЧАК
Втрачена можливість
Поляки і українці під час Другої світової війни 

Сергій МАХУН
Дві правди
Як позбутися стереотипів "чорно-білого" бачення історії?

Віктор ЗАМ'ЯТІЙ
Синдром жертви
Інтерв'ю з головним редактором найтиражнішої в Польщі
"Газети Виборчої" Адамом Міхніком

Ігор ІЛЬЮШИН
Волинська трагедія: пошук правди
Роздуми українського історика на сторінках книги
польських авторів  

Ярослав ЦАРУК
Волинська трагедія: свідчення очевидців

ЗА ВАШУ І НАШУ СВОБОДУ

Ігор ГИРИЧ
Польська емансипація і українська самостійницька ідея
на Наддніпрянщині у другій половині XIX - на початку
XX століть

Роман СЕРБИН
Київ - не Варшава
Погляд українофілів на студентське служіння у 1861-62 роках

Максим ГОН
Волинський вузол
Українці й поляки між двома світовими війнами 

Сергій МАХУН
Альтернативи Юзефа Пілсудського
"Комендант", який зійшов з поїзда "соціалізм"
на станції "незалежність"

Сергій ЛИТВИН
Петлюра і Пілсудський: нелегкий шлях до порозуміння

Наталія РУБЛЬОВА
Автодафе житомирського ксьондза 

Петро КРАЛЮК
В'ячеслав Липинський: від "хлопомана" до "хлопофоба"

Юрій ШАПОВАЛ
"Польський шпигун Хрущовський..."
Несподівані аспекти біографії батька "відлиги"   

Станіслав КУЛЬЧИЦЬКИЙ
І знову про 17 вересня 1939 року

Українці й поляки: альтернативи співробітництву немає
Матеріали круглого столу

Дмитро ПАВЛИЧКО
Під захистом людських долонь
Як встановлювався пам'ятник Тарасові Шевченку у Варшаві

Клара ҐУДЗИК
"Папа, як і ви, є слов'янином"

Станіслав КУЛЬЧИЦЬКИЙ
Українсько-польський кордон: тридцять років протистояння 

Ігор СЮНДЮКОВ
Впродовж століть Україна завжди була невід'ємною частиною Європи
Інтерв'ю з Сергієм Кримським

Оксана ПАХЛЬОВСЬКА
Польща і Україна:
"Ода радості" Бетховена на кордоні нової резервації

Лариса ІВШИНА, Юрій ШАПОВАЛ
Усе було в польській історії. Не було руїни духу
Інтерв'ю з Ліною Костенко

Збігнєв БЖЕЗИНСЬКИЙ
Україна та світ

Про упорядників
Про авторів  

ПРО АВТОРІВ

Юрій АНДРУХОВИЧ - письменник, автор трьох поетичних збірок, романів "Рекреації", "Московіада", "Перверзія", "Дванадцять обручів" та кількох книжок есеїстики.

Лариса АНТОЩУК - студентка магістеріуму історії Національного університету "Острозька академія". Співпрацює з газетою "День".

Збігнев БЖЕЗИНСЬКИЙ - американський політик і політолог, радник з питань національної безпеки в адміністрації президента Картера, автор книжки "Велика шахівниця", почесний доктор Національного університету "Києво-Могилянська академія".

Наталія БІЛОУС - кандидат історичних наук, науковий співробітник Інституту історії України НАН України. Досліджує урбанізаційні процеси в Наддніпрянській Україні XVI-XVII ст.

Дмитро ВИРСЬКИЙ - кандидат історичних наук, науковий співробітник Інституту історії України НАН України. Автор низки наукових досліджень із проблем інтелектуальної історії, історичної регіоналістики України.

Ігор ГИРИЧ - кандидат історичних наук, завідувач відділу Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. Грушевського НАН України.

Максим ГОН - кандидат історичних наук.

Клара ҐУДЗИК - кандидат технічних наук, доцент; з вересня 1996 року - оглядач газети "День". Заслужений журналіст України (2003).

Тарас ГУНЧАК - професор історії Раттгерського університету (СІЛА).

Варвара ЖЛУКТЕНКО - журналіст відділу міжнародної політики та інформації газети "День".

Віктор ЗАМ'ЯТІЙ - міжнародний оглядач газети "День", редактор інтернет-сайту медіацентру "Кандидат".

Ігор ІЛЬЮШИН - доктор історичних наук, доцент, викладач Славістичного університету в Києві.

Ярослав ІСАЄВИЧ - академік Національної академії наук України, доктор історичних наук, професор, директор Інституту українознавства імені І. Крип'якевича НАН України.

Петро КРАЛЮК - доктор філософських наук, професор Національного університету "Острозька академія". Автор багатьох публікацій в українській пресі на історичні та філософські теми. Постійний автор "Дня".

Станіслав КУЛЬЧИЦЬКИЙ - доктор історичних наук, професор, заступник директора Інституту історії України НАН України. Автор численних досліджень з історії України XIX-XX століть. Автор книжок, підручників, монографій для вищої та середньої шкіл України. Лауреат Державної премії України, заслужений діяч науки й техніки України.

Ліна КОСТЕНКО - видатна українська поетеса сучасності, публіцист, сценарист, автор історичних романів "Берестечко" (1967, 1999), "Маруся Чурай" (1973). За роман "Маруся Чурай" удостоєна Державної премії УРСР ім. Т. Шевченка за 1987 р.

Тетяна КОСТЕНКО - журналіст, співпрацює з львівськими газетами "Високий замок", "Львівська газета", "Наша ратуша".

Яцек КУРОНЬ - політик і громадський діяч (Польща). Дисидент за часів панування комуністичного режиму в Польщі. Один із чільних представників профспілки "Солідарність". Був постійним дописувачем до впливової "Газети Виборчої". З 1989 р. - депутат сейму; 1989-1993 - міністр праці та соціальної політики.

Леонід КУЦЕНКО - літературознавець, професор кафедри української літератури Кіровоградського державного педагогічного університету ім. В. Винниченка, доктор філологічних наук.

Сергій ЛЕП'ЯВКО - доктор історичних наук, професор Чернігівського державного університету ім. Т. Г. Шевченка, провідний науковий співробітник Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. Гру-шевського НАН України. Автор численних досліджень, присвячених історії козацьких спільнот Європи, взаємин українського козацтва з Польщею.

Сергій ЛИТВИН - доктор історичних наук, професор Національної академії оборони.

Людмила ЛИТВИНЕНКО - кандидат біологічних наук, доцент.

Сергій МАХУН - журналіст, впродовж 1996-2003 років працював у газеті "День". Один із авторів статей і упорядників книжок "Україна Incognita" та "Дві Русі".

Джеймс МЕЙС - доктор історичних наук. Був професором Національного університету "Києво-Могилянська академія". У 1981-1986 pp. працював в Українському науковому інституті при Гарвардському університеті (СІЛА); у 1986-1990 pp. - виконавчий директор Комісії президента та Конгресу США з питань вивчення Голодомору в Україні. Займався дослідницькою роботою в Колумбійському та Іллінойському університетах (США). З 1993 р. мешкав в Україні. Автор близько 160 наукових праць, присвячених історії України XX ст. Був постійним автором газети "День" і консультантом її щотижневого англомовного дайджесту "The Day".

Олексій ОПАНАСЮК - письменник, автор багатьох книжок художньої та документальної прози. Відповідальний секретар Житомирської обласної організації Національної спілки письменників України.

Богдан ОСАДЧУК - журналіст, працював в українській, німецькій, польській і швейцарській пресі. З 1966 р. - професор Берлінського вільного університету. Доктор історичних та політичних наук.

Дмитро ПАВЛИЧКО - український письменник, політичний і державний діяч. Колишній посол України в Польщі.

Оксана ПАХЛЬОВСЬКА - доктор філологічних наук, науковий співробітник Інституту літератури імені Т.Г.Шевченка НАН України, завідувачка кафедри української мови та літератури Римського університету "Ла Сап'єнца" (Рим, Італія).

Олександр ПОЛЯЧОК -- музикознавець, директор меморіального музею Кароля Шимановського в Кіровограді, голова Кіровоградського обласного товариства "Полонія".

Ева РИБАЛТ - мистецтвознавець, перший канцлер Європейського колегіуму польських та українських університетів. Викладач Люблінського університету Марії Склодовської-Кюрі, член Інституту Централь-но-Східної Європи в Любліні.

Наталія РУБЛЬОВА - кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту політичних і етнонаціональних досліджень НАН України.

Роман СЕРБИН - професор історії Квебецького університету (Монреаль, Канада).

Валерій СТЕПАНКОВ - доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри Кам'янець-Подільського державного університету. Лауреат Державної премії України, заслужений працівник народної освіти України. Фахівець із соціально-політичної історії України XVI-XVIII ст. Автор і співавтор близько 200 наукових праць, зокрема 12 монографій і посібників.

Ігор СЮНДЮКОВ - співробітник секретаріату Президії Національної академії наук України. Ведучий сторінок газети "День" "Історія та "Я" й "Україна Incognita", один із упорядників і автор статей до книжок "Україна Incognita" та "Дві Русі", що вийшли у "Бібліотеці газети "День".

Володимир ТРОФИМОВИЧ - доктор історичних наук, професор Національного університету "Острозька академія".

Тарас ЧУХЛІБ - кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту історії України НАН України, директор Інституту козацтва. Автор багатьох наукових досліджень із проблем історії українського козацтва.

Ярослав ЦАРУК - краєзнавець, дослідник події часів Другої світової війни на теренах Волині.

Валентина ШАНДРА - доктор історичних наук, провідний науковий співробітник Інституту історії України НАН України.

Сергій ЯКОВЕНКО - кандидат філологічних наук, доцент кафедри філології Національного університету "Києво-Могилянська академія".

У книжці вміщено фотороботи Леоніда Бакка, Миколи Лазаренка, Михайла Марківа.

В оформленні обкладинки використано картину польського художника Яна Матейка "Вернигора", полотно, олія, 1884 p.. Зберігається у Національному музеї у Кракові.

Образ козака-провидця Мусія Вернигори вперше з'являється в українській народній творчості в першій половині XVIII ст. За народними переказами, козак-провісник переконував українців у тому, що після років нещасть обов'язково настануть кращі часи в Україні. Із середини XVIII ст. побутує польська версія образу Вернигори, авторство якої приписують сполонізованим українським шляхтичам, її появу дослідники пов'язують із настроями тривожного очікування, що запанували в Речі Посполитій напередодні жахливих внутрішніх і зовнішніх змін. У польській версії Вернигора передбачає як жорстокі украї-но-польські кровопролиття (що таки сталися в часи Коліївщини 1768 p.), так і воскресіння Польщі. Врешті козак-віщун став одним із найулюбленіших польських літературних героїв. На картині Яна Матейка "Вернигора" динамічна й натхненна постать Вернигори розділяє дві групи персонажів - поляків та українців. Утім, на передньому плані Матейко зобразив дитя в білому - символ обов'язкового єднання обох народів у щасливому майбутньому.

Українці й поляки - сусіди впродовж багатьох століть. У минулому ці сусідські відносини складалися по-різному. Іноді були дуже сприятливі, нерідко - напружені, а часом навіть ворожі. Підставою для оцінки минулого, яке не повинне тяжіти над нами, а тим більше передаватися майбутнім поколінням, є визнання історичної правди; це взаємне прощення, взаємне, бо обидві сторони прогрішилися, і тверда настанова не повторювати помилок і кривд минулого.
У цьому надзвичайно складному психологічному процесі, можливо, треба подивитися на те, що сталося в минулому, очима сусіда - як би він це оцінив, як розумів і чому вчинив так, як вчинив. Чому такий підхід є порадним? Бо за такого ана-
лізу підтвердимо те, що між нами й нашими сусідами здебільшого дуже малі розбіжності. А коли ми дійдемо до такого розуміння, тоді примирення стане набагато легшим, доступнішим, навіть цілком природнім. Ось чому книжка "Війни і мир" із серії "Бібліотека газети "День" конче потрібна зараз, бо дійсно сприяє життєво необхідному для України і Польщі процесові примирення, взаєморозуміння і співпраці для майбутнього. Глава УГКЦ Блаженніший Любомир Кардинал ГУЗАР

Про герб
Це пам'ятка й символ польського визвольного повстання 1863 року проти самодержавної Росії.
На щиті, поділеному на три частини, польський Орел, литовська Погоня, руський Архангел Михаїл.
Серед повстанців чути палкий спів про Вітчизну як Польщу, Литву та Русь-Україну. Вітчизну як прагнення до волі поляка, українця, литовця, білоруса, де ти пан і я пан, де ти брат і я брат. Ці самі герби як знаки єдності зображені над трунами Адама Міцкевича та Юліуша Словацького на Вавелі у Кракові. Перший - уродженець Литви-Білорусі, другий - України. Гірка доля повстанців 1863 року. Вони повернулися не з щитом, а на щиті. Але вони сіль землі, бо змогли віддати життя за вашу й нашу свободу!