Сотні Кальницького (Вінницького) полку дислокувалися в межах Вінницького повіту, який складав третину (33,16 %) всього Брацлавського воєводства. Це територія сучасних східної частини Вінницького району, західної частини Гайсин-ського, Іллінецького й Липовецького районів, більшої частини Немирівського та Погребищенського районів Вінницької області, західної частини Тетіївського району Київської області й Монастирищанського району Черкаської області.

Вінницький і Брацлавський полки були прикордонними, тому їх терени найчастіше ставали місцем кривавих битв, що призводило до знищення населення, міст і сіл. Гинули й історичні документи. І сьогодні ми не маємо повноцінної джерельної бази, яка дозволила б реставрувати історію цих полків у деталях. Цим пояснюється той факт, що за 300 років жоден із дослідників не звертався спеціально до висвітлення історії Вінницького полку.

Зрозуміло, що відсутність багатьох груп джерел і ті уривчасті дані, які збереглися, не сприяють глибокому дослідженню проблеми, але необхідність зробити поштовх для подальших пошуків привела нас до написання цієї книги.
Книга складається з трьох розділів. У першому розділі публікуються історичні дослідження про Вінницю, які зараз є бібліографічною рідкістю. Вважаємо, що це допоможе краєзнавцям і донесе до читача призабуті праці.

 

Власне історію Вінницького полку розкриває другий розділ, автором якого є  О.Дан. Йому ж належать таблиці-додатки.
У третьому розділі В.Кривошея приводить реєстр старшини Вінницького полку та родоводи козацьких родин Вінниччини.

 

Інформація про родини представлена за такою методикою:

Родові коліна - це вся сукупність представників однієї родини, яка має однаковий ступінь спорідненості (І коліно складають основоположники роду - батько й мати, II коліно - рідні брати й сестри, III - двоюрідні і т. д.). Вони позначаються римським цифрами І, II, III і так далі.
Почерговість нумерується арабськими цифрами: 1, 2, З і так далі.
Прізвище, ім'я, по батькові складають титульний блок інформації про людину. У випадку, коли дата народження невідома, початкова інформація замінюється на знак питання. Наприклад, (?-1701). Утому випадку, коли нам невідомий рік смерті, вносяться відомі дати: (1648-1703-?), а саме датування завершується знаком питання. Можливі й інші варіанти: (?-1648-1703-?), коли взагалі невідомі ні рік народження, ні дата смерті, але знаємо, в який проміжок часу ця людина жила. Поодинокі згадки позначаються так: (?-1699-?). Така ж методика використовується при датуванні перебування на тому чи іншому уряді (тобто посаді).
Перший із відомих представників родини отримує № 1, по можливості за ним наводиться інформація про його дружину, яка відповідно позначається (Д.:). Наступний представник родини отримує № 2, і якщо він син № 1, то в кінці рядка ставиться відповідний номер 1 (...............................1), у разі ж, коли ми не знаємо його батька, у кінці рядка ставиться знак питання (............................?). Представниці жіночої статі роду не нумеруються, а записуються поруч із братами, а їхні чоловіки позначаються літерою Ч.:

 

Наприклад,
І
1. Іван.
II
2. Семен Іванович ........................................................
III
3. Петро Семенович (?-1657-1721)............................
Д.: Галина Прокопівна Білокур (бл. 1660-170 - Ганна Семенівна (бл. 1670-?)..................................
Ч.: Іван Савич Хрипко (?-1689-?).
IV
4. Семен Петрович (?-1674-1730-?).........................
Д.: NNN.
У разі, коли не маємо інформації про якесь п чи по батькові, використовується латинська літі Іван NN, Іван Петрович N).

 

ЗМІСТ
Передмова

Розділ І. Вінниця XVI-XVIII ст. у працях українських істориків
Білінський О.М. Вінницький замок. Історичний нарис з доби 16-18 століть [Витяги]
Отамановський В. Вінниця та її минуле [Витяги]

 

Розділ II. Вінницький (Кальницький) полк

 

Розділ III. Вінницькі козацькі родоводи

 

Примітки
Додатки  
Таблиця № 1. Еволюція складу сотень Вінницького полку
Таблиця № 2. Хронологія історії Вінницького полку