Для новітньої української історіографії історії козацтва й Гетьманщини характерні стрімкість і дедалі ширше охоплення проблематики досліджень. Не стала винятком і царина генеалогічних студій. Такі пошуки знайшли своє місце не лише в історико-родовідних працях, та й в інших дослідженнях, присвячених цій тематиці. Це не може не радувати, оскільки такий підхід і насичення літератури різними генеалогічними фактами рано чи пізно викличе дискусію, що становить один із важливих показників поступу науки.

Читачам пропонується друге видання першої книги серії "Генеалогії українського козацтва", доповнене й уточнене. Водночас декілька слів хочеться сказати щодо інших книг серії. Видавничий дім "Стилос" власними силами організував це багатотомне видання, і вже, крім першого тому, читачі мають змогу ознайомитися з нарисами історії родів з Білоцерківського й Переяславського полків. Поступово на книжкових полицях знайдуть своє місце й інші книги серії, але вже зараз можна передбачити, що, з огляду на наявність джерел, дослідження стосовно лівобережних полків будуть повнішими та більшими за обсягом, ніж такі ж праці щодо правобережних полків.

Віднайдення нових імен, генеалогічних ліній, окремих фактів шлюбів чи уточнення віку того чи іншого представника козацько-старшинської родини, чіткіше визначення каденцій перебування на тому чи іншому старшинському уряді - ось сутність наших пошуків. У результаті дослідники і просто книголюби отримають довідкове видання, яке може бути частиною того фундаменту, на який зможе спертися генеалогія українства періоду Гетьманщини, - часів високого рівня політичного розвитку українців, коли нашим пращурам вдалося вибороти державність, розбудувати сотні, полки та містечка, але, на жаль, згодом втратити цю державність. Родоводи старшини ілюструють всі ці етапи розвитку України в XVII-XVIII ст.

 

 

Передмова до другого видання
Передмова
Розділ І. Методологія, історіографія
та джерела дослідження
1. Методологія
2. Історіографія
3. Джерела
Розділ II. Зародження козацько-старшинських родин

Розділ III. Богдан Хмельницький та його оточення
1. Родина гетьмана
2. Козацько-старшинські угруповання при Богданові Хмельницькому
3. Виговські та їхні противники
Розділ IV. Козацька старшина в умовах "Руїни"
1. Старшини полків січової орієнтації. Гетьманство Брюховецького
2. Персональний склад старшини правобережних полків
3. Гетьман Петро Дорошенко і доля козацької старшини Правобережжя
4. Чернігівські козацько-старшинські родини
Розділ V. 1687-1722 pp.: тенденції еволюції національної еліти
1. Мазепа й мазепинці
2. Іван Скоропадський і його оточення
Розділ VI. Козацька старшина в умовах ліквідації Гетьманщини
1. Люди останньої битви
2. Південнослов'янські кадри козацької старшини й гетьман Данило Апостол
3. Українські владні козацько-старшинські родини й гетьман Розумовський
4. На шляхах ліквідації козацької держави
Післямова
Примітки
Іменний покажчик та покажчик представників родів
Покажчик назв населених пунктів і топонімів
Список скорочень
Про автора

 

Інформація про родини представлена за такою методикою:
Родові коліна - це вся сукупність представників однієї родини, яка має однакову ступінь спорідненості (І коліно складають основоположники роду - батько й мати, II коліно -рідні брати й сестри, III - двоюрідні і т. д.). Вони позначаються римськими цифрами І, II, III і так далі.
Почерговість нумерується арабськими цифрами: 1, 2, З і так далі.
Прізвище, ім'я, по батькові складають титульний блок інформації про людину. У випадку, коли дата народження невідома, початкова інформація замінюється на знак запитання. Наприклад, (?-1701). У тому випадку, коли нам невідомий рік смерті, вносяться відомі дати: (1648-1703-?), а саме датування завершується знаком питання. Можливі й інші варіанти: (?-1648-1703-?), коли взагалі невідомі ні рік народження, ні дата смерті, але знаємо, в який проміжок часу ця людина жила. Поодинокі згадки позначаються так: (?-1699-?). Така ж методика використовується при датуванні перебування на тому чи іншому уряді (тобто посаді).
Перший із відомих представників родини отримує № 1, по можливості за ним наводиться інформація про його дружину, яка відповідно позначається (Д.). Наступний представник родини отримує № 2, і якщо він син № 1, то в кінці
рядка ставиться відповідний номер 1 (...........1),
у разі ж, коли ми не знаємо його батька, у кінці рядка
ставиться знак питання (............................?). Представниці
жіночої статі роду не нумеруються, а записуються поруч із братами, а їхні чоловіки позначаються літерою Ч.:
Наприклад, І
1. Іван. II
2. Семен Іванович ..........................................................................1
III
3. Петро Семенович (?-1657-1721)..............................................2
Д.: Галина Прокопівна Білокур (бл. 1660-1700-?). - Ганна Семенівна (бл. 1670-?)....................................................2
Ч.: Іван Савич Хрипко (?-1689-?). IV
4. Семен Петрович (?-1674-1730-?)............................................З
Д.: NNN.
У разі, коли не маємо інформації про якесь прізвище, ім'я чи по батькові, використовується латинська літера N (NNN, Іван NN, Іван Петрович N).
Про деякі родини вдалося зібрати лише уривчасті дані, але враховуючи, що в майбутньому вони можуть допомогти зробити поколінні розписи, вважаємо за можливе помістити і їх.

 

Серія "Генеалогія українського козацтва" складається зі вступної книги "Нариси історії козацьких полків", книг про окремі полки та підсумкової книги.

У першій книзі серії - "Нариси історії козацьких полків"-  розглядаються авторські підходи до генеалогії українського козацтва та історії Гетьманщини взагалі, подані історіографічний та джерелознавчий аналізи, розглянуті джерела формування козацтва та його старшини, подані родоводи козацьких гетьманів Богдана Хмельницького, Івана Виговського, Павла Тетері, Петра Дорошенка, Дем'яна Ігна-товича, Івана Самойловича, Івана Мазепи, Івана Скоропадського, Данила Апостола, Кирила Розумовського.

У книгах, присвячених окремим полкам, деталізуються родоводи місцевих старшинських родин. У заключній книзі серії можна буде прочитати підсумкові роздуми автора про перспективи розвитку української генеалогічної науки та ознайомитися з бібліографічним довідником із цих питань.

Книги з генеалогії козаків різних полків дають можливість дізнатися про походження Плющів і Толочок, Кучм і Ющенків, Вернадських і Чечелів, Морозів і Масолів, Коса-ківських і Ярових, Ананок і Лисенків... А також багатьох-багатьох інших козацьких родин, які творили тоді і творять дотепер історію України. Можливо, і Ваші пращури звернуться до вас зі сторінок цих книг.

Книги, що публікуються, - це лише початок великої пошукової роботи, в якій можуть узяти участь усі бажаючі. Кожен може розшукати свої корені сам чи спільно з нами.

---------------------------------------------------------------------------------------------

Рецензенти:
Мицик Ю.А., доктор історичних наук, професор, завідувач відділу пам'яток княжої та козацької доби Інституту української археографії та джерелознавства
НАН України ім. М.С. Грушевського
Плохій С.М., доктор історичних наук, професор, директор українознавчих студій Альбертійського університету (Канада)