Написана в ранній період творчості Тараса Шевченка історична поема "Гайдамаки" (1839—1841 pp.) є найбільшим за обсягом поетичним твором, у якому поет оповів про події найгрізнішого гайдамацького руху1 на Правобережній Україні XVIII ст. — повстання "Коліївщина", спрямованого проти польсько-шляхетського гноблення. Сутність твору — ідея національного відродження й український патріотизм.

 

Події Коліївщини розгорталися на Звенигородщині, де народився й виріс Т. Шевченко. З раннього дитинства він чув перекази, легенди, пісні, а також живі оповіді діда Івана про коліїв, і на все життя перейнявся цими образами. Ще в передпокоях поміщика Енгельгашта молодий Тарас малював гайдамаків, наспівуючи гайдамацьких пісень. На засланні, згадуючи навчання в майстерні Карла Брюлова, Т. Шевченко писав у "Щоденнику": "...Чим займався я в цьому святилищі?.. Перед його дивовижними витворами я задумувався й леліяв у своєму серці свого сліпця кобзаря і своїх кровожерних гайдамаків".

У "Передмові" до поеми автор зауважував: "...про те, що діялось на Україні 1768 року, розказую так, як чув од старих людей". Окрім того, Шевченко якнайширше використав український фольклор, твори російських і польських письменників. У "Приписах" він посилається на "Історію Русів", "Історію Малої Росії" Д. Банти-ша-Каменського, "Енциклопедичний словник" А. Плюшара, "Історію Королівства Польського" Є. Берандже, користувався рукописною працею М. Максимовича "Оповідь про Коліївщину", читав "Вернигору"  М.Чайковського,  "Канівський замок" С. Гощинського та ін.

Поява поеми почалася з розділу "Галайда", надрукованого Є. Гребінкою в альманасі "Ластівка" 1841 року. Того ж року, в Петербурзі, з посвятою В. Григоровичу, твір було видано окремим виданням. Відтоді й до кінця свого життя Тарас Шевченко часто повертався до опрацювання "Гайдамаків". Особливих композиційних змін, доповнень, уточнень поема зазнала після того, як по приїзді в Україну 1859 року, поет зустрівся з українським істориком Феофаном Лебединцевим, від якого отримав нову інформацію про події й долі окремих людей за часу Коліївщини.

Остаточний варіант поеми видрукуваний у "Кобзарі" 1860 року. Автограф "Гайдамаків" не зберігся.

Окремою книжкою поема видавалася безліч разів. Але й дотепер неабияку увагу привертає широкоформатне видання "Гайдамаків", що вийшло 1886 року в друкарні петербурзького видавця Суворіна накладом 3000 примірників на найкращому тоді, так званому, слоновому папері коштом чернігівського поміщика-українофіла, який забажав залишитися невідомим.
Завдяки чудовому художньому оформленню молодого на той час художника, мистецтвознавця, етнографа Опанаса Сластіона (1855—1933 p.p.) це видання стало значною подією в історії книжкової шевченкіани.

Ілюструвати твори Кобзаря художник розпочав, навчаючись в Академії мистецтв у Петербурзі. Перша графічна робота до поеми "Катерина", надрукована в журналі "Нива" у 1884 році, мала успіх, що наснажило Сластіона до подальшої роботи над творами Т. Шевченка. Для цього митець насамперед обирає поему "Гайдамаки" - твір епічний, зі складними життєвими колізіями, сповнений драматизму.

Аби історично правильно передати народний побут, портрети, костюми, Опанас Георгійович консультувався у відомих знавців української старовини М. Костомарова, В. Антоновича, О. Лазаревського. У бібліотеці Академії мистецтв опрацював величезну, єдину у своєму роді, колекцію Станіслава Понятовського, яку Катерина II вивезла з Варшави, побував у місцях гайдамацького руху, радився з друзями-поляками.

Окрім орнаментальних заставок, до книжки увійшли 14 ілюстрацій на окремих аркушах та 34 в тексті. Малюнок "Скрізь по селах шибениці..." був вилучений цензурою.
Робота вимагала великих зусиль. Виникли труднощі з переведенням малюнків на цинкографію. Художник згадував: "Без малого два трудні роки я просидів за своєю марудною роботою і не раз щиро жалкував за померлою уже гравюрою, що цілком звільняла художника від спеціальної техніки передачі його рисунку, а вона, та техніка, так тяжко відбилась на моїх очах, що було чи куди йдеш, чи їдеш, чи роздивляєшся що-не-будь, то все оточення здається покритим штриховою сіткою крейдяного паперу і дивишся на світ мов через густе сито".

Напружена праця була завершена перед Різдвом 1885 року. Кліше й відбитки малюнків були виготовлені у Відні фірмою "Енгерер і Гешль". На титулі був поставлений 1886 рік, як зазначав О. Сластіон, "за звичаєм видавців", щоб книжка цілий рік була новою.

Поміщик-меценат за попередньою домовленістю мав повернути вкладені у видання гроші, а з прибутку заснувати фонд для подальшого випуску окремих ілюстрованих творів Т. Шевченка. На превеликий жаль, задум не був здійснений. Повернувши свої кошти, поміщик відмовився від подальших намірів займатися цією справою.

Тим часом книжка зажила величезного успіху. Жоден з художників до О. Сластіона не звертався до ілюстрування цілого твору Т. Шевченка та ще й пов'язаного з історією України. "Наш Сластіон — чудовий ілюстратор, бездоганний рисувальник, тонкий знавець козацького побуту", — говорив Ілля Рєпін.

Відчуття Шевченкового слова, знання історії рідного краю, звичаїв свого народу допомогли митцеві створити низку оригінальних графічних робіт, блискучих за технікою виконання, що свідчить про глибоке проникнення у зміст твору й уміння переосмислити поетичні образи в малярські. На цих роботах виховувалися покоління українських худож-ників-графіків; вони стали значним внеском художника не лише у мистецтво ілюстрування творів Т. Шевченка, а й взагалі в українське мистецтво кінця XIX — початку XX ст.
На сьогодні значна частка творчої спадщини Опанаса Сластіона зберігається в Державному музеї Тараса Шевченка в Києві.
Запропоноване видання не є факсимільним, проте має повний обсяг ілюстрацій видання 1886 року, за яким "Передмова" і "Приписи" автора опущені. Текст поеми друкується за академічним виданням 1989 року.

Переклад англійською мовою зроблено поетом, перекладачем, філологом, публіцистом Ватсоном Кірконнеллом (Канада) та літературознавцем, перекладачем, автором багатьох статей про Т. Шевченка Костянтином-Генрі Андрусишеним (Канада) й подається за виданням "Кобзаря", виданого в Торонто у 1964 році.

 

Taras Shevchenko's historical poem "Haydamaks", one of his first writings to bring up the national idea, was printed as a book in St. Petersburg in 1841. Then Taras was a student at the Academy of Arts under the direction of a great russian painter Brullov.

Later recalling those years Shevchenko wrote in his "Journal": "And what did I do in this holy of holies, it is strange to think of it. I occupied myself with writing Ukrainian verses. I cherished in my heart my blind Kobzar and my haydamaks1. Before me laid my fair, my unhappy Ukraine in all its chaste loveliness. It was a vocation that was all. "The poem was dedicated to Hrygorovich.
This is Shevchenko's major work depicting the uprising of Haydamaks, which took place in Koliivshchina Right-Bank Ukraine, a part of Polish State in XVIII century.
"What happened in our Ukraine in 1768 I re-tale as I heard it from old people", wrote Shevchenko in his foreword to the poem.

Of course, besides these tales he had to use several folk songs, Russian and Polish historical sources, both. In his notes he points out "The History of Russians", "The History of the Little Russia" by D. Bantysh-Kamensky, "Encyclopedic Dictionary" by A. Plushar, "The History of The Pole Kingdom" by Beranje. He also consulted a manuscript work by M. Maksimovich -"The Tale of the Koliivshchina"; he followed the tradition of the romantic epics of his time such as the work of S. Goshchinsky (he was likely to know Goshchinsky's original poem "Kaniv Castle").

The poem has been not preserved. The first chapter of the poem "Halayda" was published by Y. Hrebinka in his almanach "Lastivka" (St. Petersburg, 1841). After the publication of the poem
Taras Shevchenko continued looking for new facts and materials and was corrected version of the poem was published in "Kobzar of Chygyrin and Haydamaks" (1844) and "Kobzar" (1860).
Later the poem was republished several times, but till nowadays the edition realized in 1886 in the printshop of Suvorin with the money given by a landlord from Chernigiv, who wished his name not to be mantioned, is considered to be unsurpassed. It was printed in 3000 copies. Thanks to remarkable illustrations of a young artist and ethnograph Opanas Slastion (1855-1933) this book became an outstanding event in the history of publications of Shevchenko's poetry. None of the painters who worked  on Shevchenko's works had ever illustrated such a great poem in full.
"Our Slastion is a perfect artist and a wonderful illustrator, a connoisseur of Cossacks' every day life", noted I. Repin.

His refined feeling of Shevchenko's word, a deep knowledge of the history of his homeland, folk traditions and customs helped the artist to create a number of original drawings.
Perfect in technique, artistic expression, compositional style they testify the deep penetration in the subject and the skill of interpretation the warmth of Shevehenko's romanticism, all the main heroes and scenes of the poem. The artist made 14 illustrations to the text and a number of ornamental graphics (one of them censure).

The story of publication itself is very interesting. In his childhood Opanas Slastion was fond of Taras Shevchenko's poetry, and later being a student at St. Petersburg Academy of Arts in he went on with collection of the literaly material dealing with Ukraine and started working on illustrations of "Kobzar". His first image for the poem "Catherina", published in the noted review "Niva" in 1884, contributed to his success as an artist and he went on with enthusiasm. He has chosen "Haydamaks" historical and heroic poem, full of dramatism of a spontaneous outburst or vengeance of religious character for his further work.

In order to present the sceneries, dresses, he had to consult such outstanding historical writers as M. Kostomarov, V. Antonovich, O. Lazarevsky. He worked at the library of the Academy of Arts studying the paintings of a French artist Nor-blai de la Gourdene in the edition "Les peuples de la Russie", 1791; Russian editions of P. Viskovaty, Sointsev, A. Skalkovsky, O. Rigelman. He read the album of Yan Mateyko, the book of Polish historian Grondsky. He also visited historical places to the with events of the uprising of Hay-damacs. His passionate work continued for two years and it was finished on the eve of Christmas 1885 (the drawings engraved in Vienna by the firm "Engerer and Geshl"). But the edition was dated 1886: they wanted the book to be new for the next year. The edition was not realized without difficulties: a lot of copies were demaged and some specimens stolen. Slastion turned out to deliver 600 copies to Myrgorod and they were sold very cheaply. The artist was not lucky as a publisher.

The man who had given money was disappointed as well. Slastion was not able to continue his attempts to illustrate the poem "Catherina", the edition of "Little Kob/ar".
Now all these illustrations are kept in the National Taras Shevehenko museum in Kyiv.

This book is not faccimilian edition of the Slastion's publication of 1886. All the pictures are reproduced, the text of the poem is given in accordance with the last academic edition of Taras Shevchenko's work of 1982. In order to introduce this book to English-reading people, particularly to the descendants of our countrymen living abroad we propose an English variant of the poem done by a poet and philologist-scientist Kirkconnell with assistance of Andrussyshen, the author of many articles dedicated to Taras Shevehenko. The reason why we have chosen this translation is that it is the most complete. They tried to translate the whole poem, which was published in the edition of "Kobzar" (1964 Canada, Toronto).

We hope that this book will help you to know better Taras Shevchenko's poem and receive the pleasure of reading and looking the book, which has become a rarity.

 

Внутрішній вигляд книжки
(клік на зображенні відкриває детальну картинку в новому вікні)